13 листопада в Національному центрі «Український дім» учні Київського державного художнього ліцею імені Т. Г. Шевченка та їхні батьки зустрілися з випускниками ліцею — художниками Іллею Ісуповим, Іваном Семесюком, Ксенією Білик, Олександрою Жумайловою-Дмитровською, Романом Селівачовим, Аліною Якубенко, Ксенією Пальцун, Данилом Гуріним.
Формат «10 хвилин з художником» побудований за принципом мистецьких швидких побачень. За столиками зустрічаються випускники ліцею та нинішні учні разом із батьками. Кожна розмова триває близько десяти хвилин, після чого учасники змінюються, щоб поспілкуватися з іншим художником. Так за короткий час можна познайомитися з досвідом кількох митців, поставити запитання про навчання, творчість і професійний шлях та почути різні погляди на мистецьку освіту.
У цьому матеріалі зібрано відеофрагменти дискусії художників-випускників ліцею і вітальних виступів директорки КДХЛ Алевтини Кахідзе та Віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики України — Міністерки культури України Тетяни Бережної під час зустрічі «10 хвилин з художником».
Директорка ліцею Алевтина Кахідзе розповіла, як виникла ідея представити малюнки ліцеїстів на шпалерах у Національному центрі «Український дім» у межах виставки «Бути майбутнім». Разом із художниками та викладачами Романом Михайловим і Антоном Саєнком вона запропонувала учням малювати просто на шпалерах — дозволивши їм те, що свого часу було заборонено їй самій у дитинстві.
«Свічка нічого не втрачає, запаливши іншу свічку», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна, наголосивши на важливості обміну досвідом між поколіннями митців. Вона відзначила формат мистецьких швидких побачень у КДХЛ як можливість для молодих художників переймати досвід старших колег.
Вчитися бути наодинці із собою – художник і випускник КДХЛ Іван Семесюк розказав про навчання, самостійність і те, що важливо для художника поза межами академічної освіти.
Художник-реставратор Данило Гурін наголошує: важливо розуміти потреби дітей і не просто давати їм готові знання, а забезпечувати інструментами, за допомогою яких вони зможуть самостійно знаходити відповіді.
Ця школа випускала дуже яскравих людей», — згадує Іван Семесюк про роки навчання в КДХЛ імені Т. Г. Шевченка. За його словами, тоді творчий запал учнів був таким сильним, що іноді вони навіть билися меблями.
Матеріал доповнюється.
Погляди та позиції учасників дискусії можуть не збігатись з офіційною позицією КДХЛ ім. Т.Г. Шевченка.